Підготувала С.В.Лодатко
Мета: навчити дітей правильно поводитись з
вогнем,
дотримуватись техніки безпеки,
користуватись
протипожежними засобами.
Дійові особи: Автор, дід, баба, онук Андрій,
онучка Ксенія, Вогнехвостик,
вогнеборці.
Автор: Біля
лісу, на галявці,жили в хаті дід та бабця.
Був у них домовичок – вогнехвостик - дивачок.
Бабці він допомагав, в пічці господарював.
Він підпалював дрівцята, борщик кип’ятив в горнятах.
Ні на хвильку не вгавав і стареньких
зігрівав.
Бабця й дід його любили, не лаяли, не сварили;
Але пильно стерегли, щоб не скоїв він біди,
Дверці в пічці закривали,
керосину не давали.
Від бензину берегли,- захищали як могли…
Якось влітку, ледь світало, в гості внуки завітали.
Ксеня – мила щебетушка, і бешкетничок Андрюшка,
Рада бабця, радий дід, весело муркоче кіт.
Вже канікули настали, в гості внуки завітали.
Бабка: Здрастуйте, мої хороші, тут дідусь складав
вам гроші.
Дід : На
базар поїдем нині, купимо мопед дитині.
Автор: Дід і бабка попрощались, на базар мерщій
подались.
А малята посідали, врешті-решт занудьгували.
Вогнехвостик тут із печі весело
моргнув малечі.
Вогнехвостик: Ну ж бо сірники беріть та в лісочок
побіжіть.
Там багаття розкладете, моїх
братиків знайдете.
Свято враз для всіх настане, нудьгувати перестанем.
Автор: Ось малята в ліс прийшли, дровенят сухих
знайшли.
Підпалили сірничок і з‘явився язичок.
Ой, як полум‘я горить! Та куди ж воно біжить?
Ксеня: Вогнехвостик, поможи, що робити, підкажи!
Автор: Тут, на щастя, наша пара повернулася с
базару.
Дід побіг людей скликати, щоб стодолу рятувати.
Бабка дзвонить на пожежну, набирає
«101»,
Щоб викликать команду, де працює її
син.
Вогнеборці: Ми – дужі вогнеборці, усі – сміливі
хлопці.
Хоробрі - на
всі сто! О! О! О!
Куди нас викликають, там полум‘я зникає,
Згасає на очах! Ах! Ах! Ах!
Бабка: Де ж
ці діти неслухняні? Щоб не сталося біди!
Треба їх мерщій шукати і доставити сюди.
Дід:
Ось вони сидять у хаті, малі ледарі вухаті.
Ніби мирні, ніби тихі, скільки наробили лиха!
Треба нам мопед продати, щоб стодолу залатати.
І нема чого ганяти! Треба правила вивчати!
Бабка: Щоб
не трапилось біди, знайте правила завжди!
Ото їдьте в свою школу, розкажіть про цю стодолу,
Про пожежу, про незнання, про своє бешкетування.
Дід:
Ми ще хочемо пожити, то не треба нас палити,
Якщо робите нам зло, щоб ноги тут не було!
Приїдете, онучата, коли будете все знати.
Автор: Соромно малятам стало, що поводились
недбало
Та й злякалися, нівроку, згадуватимуть все щороку.