К А З К А на протипожежну тематику: « Щоб не трапилось біди, знайте правила завжди!»

                                                          Підготувала С.В.Лодатко

 Мета: навчити дітей правильно поводитись з вогнем,

             дотримуватись техніки безпеки, користуватись

             протипожежними засобами.

Дійові особи: Автор, дід, баба, онук Андрій, онучка Ксенія, Вогнехвостик,

                            вогнеборці.

Автор:  Біля лісу, на галявці,жили в хаті дід та бабця.

              Був у них домовичок – вогнехвостик - дивачок.

              Бабці він допомагав, в пічці господарював.

              Він підпалював дрівцята, борщик кип’ятив в горнятах.

              Ні на хвильку не вгавав і стареньких зігрівав.

   

              Бабця й дід його любили, не лаяли, не сварили;

              Але пильно стерегли, щоб не скоїв він біди,

              Дверці в пічці закривали, керосину не давали.

              Від бензину берегли,- захищали як могли…

              Якось влітку, ледь світало, в гості внуки завітали.

              Ксеня – мила щебетушка, і бешкетничок Андрюшка,

              Рада бабця, радий дід, весело муркоче кіт.

              Вже канікули настали, в гості внуки завітали.

Бабка: Здрастуйте, мої хороші, тут дідусь складав вам гроші.

Дід :    На базар поїдем нині, купимо мопед дитині.

Автор: Дід і бабка попрощались, на базар мерщій подались.

             А малята посідали, врешті-решт занудьгували.

             Вогнехвостик  тут із печі весело моргнув малечі.

Вогнехвостик: Ну ж бо сірники беріть та в лісочок побіжіть.

             Там багаття розкладете,  моїх братиків знайдете.

             Свято враз для всіх настане, нудьгувати перестанем.

Автор: Ось малята в ліс прийшли, дровенят сухих знайшли.

              Підпалили сірничок   і  з‘явився язичок.

              Ой, як полум‘я горить! Та куди ж воно біжить?

Ксеня: Вогнехвостик, поможи, що робити, підкажи!

Автор: Тут, на щастя, наша пара повернулася с базару.

              Дід побіг людей скликати, щоб стодолу рятувати.

              Бабка дзвонить на пожежну, набирає  «101»,

              Щоб викликать команду, де працює її  син.

Вогнеборці: Ми – дужі вогнеборці, усі – сміливі хлопці.

              Хоробрі  -  на всі сто! О! О! О!

              Куди нас викликають, там полум‘я зникає,

              Згасає на очах! Ах! Ах! Ах!

Бабка:  Де ж ці  діти неслухняні? Щоб не сталося біди!

               Треба їх мерщій шукати і доставити сюди.

Дід:       Ось вони сидять у хаті, малі ледарі вухаті.

               Ніби мирні, ніби тихі, скільки наробили лиха!

               Треба нам мопед продати, щоб стодолу залатати.

               І нема чого ганяти! Треба правила вивчати!

 Бабка: Щоб не трапилось біди, знайте правила завжди!

               Ото їдьте в свою школу, розкажіть про цю стодолу,

               Про пожежу, про незнання, про своє бешкетування.

Дід:       Ми ще хочемо пожити, то не треба нас палити,

               Якщо робите нам зло, щоб ноги тут не було!

               Приїдете, онучата, коли будете все знати.

Автор: Соромно малятам стало, що поводились недбало

              Та й злякалися, нівроку, згадуватимуть все щороку.